Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Кіцак Т$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 17
Представлено документи з 1 до 17
|
1. |
Кіцак Т. М. Моделі підготовки державних службовців у країнах Європи та Північної Америки: досвід для України [Електронний ресурс] / Т. М. Кіцак // Ефективність державного управління. - 2012. - Вип. 30. - С. 377-384. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efdu_2012_30_48
| 2. |
Кіцак Т. М. Нормативно-правове забезпечення державної політики у сфері підготовки державних службовців [Електронний ресурс] / Т. М. Кіцак // Теорія та практика державного управління. - 2009. - Вип. 3. - С. 394-402. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tpdu_2009_3_59
| 3. |
Кузняк Н. Б. Стан гігієни порожнини рота у провідників пасажирських вагонів [Електронний ресурс] / Н. Б. Кузняк, Т. С. Кіцак // Клінічна стоматологія. - 2015. - № 3-4. - С. 107-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klct_2015_3-4_45
| 4. |
Кіцак Т. С. Стан стоматологічної захворюваності у провідників пасажирських вагонів Чернівецького вузла Львівської залізниці [Електронний ресурс] / Т. С. Кіцак, Т. Б. Мандзюк // Клінічна стоматологія. - 2017. - № 1. - С. 14-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klct_2017_1_5
| 5. |
Мандзюк Т. Б. Основні аспекти профілактики захворювань порожнини рота в дітей, які проживають у м. Чернівці [Електронний ресурс] / Т. Б. Мандзюк, Т. С. Кіцак // Вісник наукових досліджень. - 2017. - № 2. - С. 148-150. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2017_2_33
| 6. |
Кузняк Н. Б. Стан тканин пародонта в провідників пасажирських вагонів Чернівецького вузла Львівської залізниці [Електронний ресурс] / Н. Б. Кузняк, Т. С. Кіцак // Клінічна та експериментальна патологія. - 2015. - Т. 14, № 4. - С. 82-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2015_14_4_21
| 7. |
Карпа М. І. Компетенція посадових осіб місцевого самоврядування: особливості визначення [Електронний ресурс] / М. І. Карпа, Т. М. Кіцак // Державне управління та місцеве самоврядування. - 2018. - Вип. 1. - С. 129-140. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dums_2018_1_19
| 8. |
Годованець О. І. Характеристика місцевих захисних механізмів ротової рідини дітей за умов дифузного нетоксичного зобу [Електронний ресурс] / О. І. Годованець, Т. С. Кіцак, О. О. Вітковський, Ю. О. Павлов // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2018. - Т. 8, № 3. - С. 44-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2018_8_3_10
| 9. |
Годованець О. І. Дифузний нетоксичний зоб у дітей та його вплив на стоматологічну патологію [Електронний ресурс] / О. І. Годованець, Т. С. Кіцак, О. О. Вітковський // Галицький лікарський вісник. - 2018. - Т. 25, число 1. - С. 19-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2018_25_1_7 Мета дослідження - оцінка тиреоїдного статусу дітей, хворих на Дифузний нетоксичний зоб (ДНЗ), та його вплив на стоматологічну патологію у віковому аспекті. Проведено клінічне спостереження за 226 дітьми віком 12 - 15 років. З метою аналізу тиреоїдного статусу дітей проводили визначення рівня загального (T4) і вільного тироксину (FT4), загального трийодтироніну (T3), тиреотропного гормону (ТТГ) у крові за методом імуноферментного аналізу; для інтегральної оцінки функціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної системи проводили розрахунок тиреоїдних індексів: індексу периферичної інверсії (T3/T4), інтегрального тиреоїдного індексу (T3 + T4/ТТГ) та індексів ТТГ/T3, ТТГ/T4; стоматологічний статус дітей визначався з використанням загальноприйнятих індексів, рекомендованих ВООЗ. Висновки: у дітей на тлі еутиреоїдного збільшення щитоподібної залози спостерігаються зміни тиреоїдного статусу в межах референтних значень. За напрямком змін більшості показників дистиреоз характеризується зниженням функції щитоподібної залози, що може впливати на обмінні процеси в дитячому організмі, зокрема і зубощелепної системи. Підтвердженням цього є вірогідно гірші показники інтенсивності ураження твердих тканин зубів і тканин пародонта в дітей, хворих на ДНЗ.
| 10. |
Годованець О. І. Аналіз сполучнотканинних компонентів ротової рідини дітей, хворих на хронічний катаральний гінгівіт за умов дифузного нетоксичного зобу [Електронний ресурс] / О. І. Годованець, Т. С. Кіцак, Т. І. Муринюк // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 3. - С. 27-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2019_18_3_7
| 11. |
Кіцак Т. С. Оцінка стану тканин пародонта в динаміці лікування хронічного катарального гінгівіту в дітей, хворих на дифузний нетоксичний зоб [Електронний ресурс] / Т. С. Кіцак // Буковинський медичний вісник. - 2019. - Т. 23, № 4. - С. 34-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2019_23_4_8 Мета роботи - розробка нових адекватних методів патогенетичної корекції захворювань тканин пародонта у дітей із супутньою патологією щитоподібної залози. Для розв'язання поставлених завдань проведено обстеження 50 дітей віком 12 - 15 років. З них 25 дітей, хворих на дифузний нетоксичний зоб та 25 соматично здорових дітей. Запропонований комплекс лікувальних заходів включав у себе на місцевому рівні професійну гігієну ротової порожнини, застосування препарату лізак. До загального лікування входив комплексний вітамінно-мінеральний препарат кальцемін аванс та імуностимулятор імупрет на тлі базової йодотерапії. У цілому за 2 роки проведення запропонованих авторами лікувально-профілактичних заходів вдалося збільшити кількість здорових секстантів у дітей підліткового віку з <$E1,12~symbol С~0,11> до <$E5,78~symbol С~0,47> (p << 0,05). На відміну від цього у дітей групи порівняння кількість інтактних тканин пародонта через 2 роки вірогідно не відрізнялася від вихідних даних і становила відповідно <$E1,16~symbol С~0,15> та <$E2,80~symbol С~0,13> секстантів. Висновок: додаткове введення засобів метаболічної корекції та імуностимулятора значно покращує результати лікування і ще раз підтверджує важливу роль обмінних порушень у розвитку запального процесу в яснах.Мета роботи - розробка нових адекватних методів патогенетичної корекції захворювань тканин пародонта у дітей із супутньою патологією щитоподібної залози. Для розв'язання поставлених завдань проведено обстеження 50 дітей віком 12 - 15 років. З них 25 дітей, хворих на дифузний нетоксичний зоб та 25 соматично здорових дітей. Запропонований комплекс лікувальних заходів включав у себе на місцевому рівні професійну гігієну ротової порожнини, застосування препарату лізак. До загального лікування входив комплексний вітамінно-мінеральний препарат кальцемін аванс та імуностимулятор імупрет на тлі базової йодотерапії. У цілому за 2 роки проведення запропонованих авторами лікувально-профілактичних заходів вдалося збільшити кількість здорових секстантів у дітей підліткового віку з <$E1,12~symbol С~0,11> до <$E5,78~symbol С~0,47> (p << 0,05). На відміну від цього у дітей групи порівняння кількість інтактних тканин пародонта через 2 роки вірогідно не відрізнялася від вихідних даних і становила відповідно <$E1,16~symbol С~0,15> та <$E2,80~symbol С~0,13> секстантів. Висновок: додаткове введення засобів метаболічної корекції та імуностимулятора значно покращує результати лікування і ще раз підтверджує важливу роль обмінних порушень у розвитку запального процесу в яснах.
| 12. |
Годованець О. І. Одонтогенні стовбурові клітини та перспективи їх використовування в практиці (огляд літератури) [Електронний ресурс] / О. І. Годованець, Т. С. Кіцак, К. Л. Гальчук, О. Е. Саука // Буковинський медичний вісник. - 2021. - Т. 25, № 4. - С. 117-122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2021_25_4_22 Мета дослідження - провести аналіз останніх даних літератури щодо можливостей використання стовбурових клітин одонтогенного походження у практиці регенеративної медицини. У роботі застосовано бібліосемантичний метод та проведено структурно-логічний аналіз одержаних даних. Для пошуку сучасної наукової літератури використано електронні бази даних PubMed, MEDLINE, Scopus, Web of Science та EMBASE за ключовими словами "regenerative medicine", "regenerative dentistry", "dental mesenchymal stem cells", "stem cell therapy", "dental pulp stem cells". Стовбурові клітини, одержані з щелепно-лицевої ділянки, різняться за походженням, диференційною активністю та джерелом їх одержання. Ці популяції клітин володіють вагомим потенціалом до диференціації клітинних ліній. При одержанні нових чистих культур вдається встановити їх походження шляхом ідентифікації експресії маркерів стовбурових клітин. Наукові праці в галузі регенеративної медицини показали, що використання стовбурових клітин у терапевтичних цілях надає позитивний лікувальний ефект при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, м'язово-опорного апарату, а також стоматологічних захворювань різної етіології. Разом з цим залишається актуальним подальше вивчення можливостей використання цих клітин на етапах клінічних досліджень. Висновки: на основі проведеного аналізу літератури можна зробити висновок про значний інтерес наукової та практичної медицини до стовбурових клітин одонтогенного походження, котрі мають перспективи використання як в стоматології, так і в інших галузях медицини.
| 13. |
Карпа М. І. Державне регулювання у сфері митного контролю України: досвід ЄС у запровадженні спрощених декларацій [Електронний ресурс] / М. І. Карпа, Т. М. Кіцак // Інвестиції: практика та досвід. - 2023. - № 6. - С. 162-167.
Зміст випуску Повний текст публікації буде доступним після 01.04.2025 р., через 327 днів
| 14. |
Карпа М. І. Статусні характеристики публічних службовців як передумова становлення та захисту їх прав [Електронний ресурс] / М. І. Карпа, Т. М. Кіцак // Інвестиції: практика та досвід. - 2023. - № 7. - С. 100-105.
Зміст випуску Повний текст публікації буде доступним після 15.04.2025 р., через 341 днів
| 15. |
Кіцак Т. М. Інституційне забезпечення процесів міжкультурної комунікації України в контексті реалізації її євроінтеграційного вектора [Електронний ресурс] / Т. М. Кіцак, М. В. Лилик // Демократичне врядування. - 2023. - Вип. 1. - С. 52-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeVr_2023_1_7
| 16. |
Кіцак Т. М. Реалізація митної політики України в контексті удосконалення її нормативно-правового забезпечення [Електронний ресурс] / Т. М. Кіцак, А.-В. В. Клим // Демократичне врядування. - 2022. - Вип. 2. - С. 131-143. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeVr_2022_2_13
| 17. |
Годованець О. І. Поширеність ураження тканин пародонту у дітей у разі супутнього дифузного нетоксичного зобу [Електронний ресурс] / О. І. Годованець, Т. С. Кіцак // Вісник стоматології. - 2022. - Т. 43, № 1. - С. 72-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSL_2022_43_1_15 Йододефіцитні захворювання становлять важливу медико-соціальну проблему, оскільки значна територія України за біогеохімічними показниками характеризується низьким вмістом йоду у навколишньому середовищі, що є причиною розвитку гіпотиреозу. Водночас є чимало інших чинників, які впливають на організм дитини і призводять до розвитку захворювань щитоподібної залози [1 - 2]. Епідеміологічні дослідження, проведені в Карпатському регіоні, показали, що йому притаманна різного ступеня йодна недостатність [3 - 6]. Поглиблене вивчення причин виникнення зобу на Буковині професором М. М. Ковальовим показало, що разом із нестачею йоду важливу роль відіграє дефіцит макро- і мікроелементів, що супроводжує певні регіони [7]. Нестача йоду сприяє зобогенезу і зменшенню секреторної здатності щитоподібної залози. Внаслідок зменшення інтратиреоїдного йоду в залозі зменшується синтез дийодтирозину і зростає кількість монойодтирозину, збільшується співвідношення гормонів внаслідок зростання біологічно активнішого трийодтироніну. Цим компенсується еутиреоїдний стан на тлі нестачі йоду. Адаптивним проявом дефіциту йоду є зоб, який вважають основною ознакою йодної недостатності; зі зростанням дефіциту йоду чи потреби в тиреоїдних гормонах розміри зоба збільшуються [8 - 10]. Виникають більш тяжкі форми тиреопатології. Йододефіцит притаманний багатьом країнам світу. Мета роботи - визначення поширеності та інтенсивності ураження тканин пародонту у дітей у разі супутнього дифузного нетоксичного зобу (ДНЗ). Із метою виявлення динаміки змін клінічних показників із віком досліджено дві вікові групи - 12 та 15 років, з яких 180 дітей, хворих на ДНЗ, та 80 соматично здорових дітей. Висновок: отже, щодо уражень тканин пародонту за ознакою наявності зубного каменю як одного з провідних чинників розвитку запального процесу в яснах та альвеолярній кістці слід відзначити таке: спостерігається низький рівень ураження тканин пародонту у дітей молодшої вікової групи та соматично здорових дітей обох вікових груп. У підлітків, хворих на ДНЗ, спостерігається середній рівень поширеності твердих зубних відкладень та високий у разі ДНЗ II ступеня тяжкості.
|
|
|